СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ

Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем.

Червоний – колір, пов’язаний із відходом на «той» світ. З часом став означати вогонь небесний, символізувати силу, чоловічу стать, здоров’я, любов, владу. На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок.
Жовтий колір означали достигле зерно, достаток, урожай, місяць і зорі.
Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров’я.
Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу.
Коричневий колір означав землю-матір.
Чорна фарба зустрічається на писанках, але крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір пов’язується з потойбіччям, а також є символом землі.

Найдавніша писанка, знайдена львівськими археологами на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI ст.

У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки.
Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.