ІСТОРІЯ ПИСАНКАРСТВА

Згідно з християнською легендою, історія писанкарства бере свій початок від дня, коли Христос був розіп′ятий за людські гріхи. Коли Господь ішов на Голгофу, то йому допоміг нести важкий хрест Симон Кириянин, перед цим залишивши на дорозі кошик з яйцями. Повернувшись назад, він побачив, що яйця стали різнокольоровими і з візерунками. Звідси і їх назва – великодні яйця.

Я писала писаночку
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.

Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти , як безцінний скарб!
Нам слід пишатися ним перед світом!
(Олександр Довженко)

На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Для фарбування яєць найкраще використовували цибулеве лушпиння, яке збирали заздалегідь. У залежності від кольору лушпиння фарбування яєць виходило від світло-рудого до темно-коричневого.